Як «Тунель кохання» інвестиції в громаду залучає?


Селища міського типу Клевань та Оржів зі своїм промисловим потенціалом завжди були фінансовими донорами для Рівненського району. Тож голови обох селищних рад не мали спокою: нагору віддають левові частки доходів, – а що взамін? Що далі?

Автор статті: Інна Омелянчук, заслужений журналіст України

Відповідь підказала реформа децентралізації: об’єднуватися й розвивати свої перспективні території! Жителі обох населених пунктів ідею підтримали.

Без державного пряника

– Ми, звісно ж, зважили всі «за» і «проти», детально прорахували, як і за що будемо жити в новому статусі. Адже добре розуміли свою, так би мовити, унікальність: скажімо, субвенція на розвиток інфраструктури обраховується за формулою, ключове в якій – кількість сільського населення. Тобто, ми добре знали, що жити будемо «на свої», практично без пряника від держави, який в інших новоутворених громадах уже сягав кількох мільйонів на рік, – пригадує голова Клеванської об’єднаної громади Дмитро Жовтянський. – Натомість головним нашим пряником стали 60 відсотків ПДФО, які від початку минулого року, з моменту прямих відносин із Держбюджетом, залишаються в місцевому бюджеті. А це не до порівняння з тим, що ми мали раніше.
Зрозуміло, що для керівників громади головним тепер стала активізація бізнес-середовища через створення комфортних умов для інвесторів.

 

Фото порталу “Рівненщина туристична”

Коли романтика в поміч

І тут несподівано допоміг… «Тунель кохання» – відомий тепер уже на весь світ природний феномен. Він неначе завбачливо вичікував, куди ж схиляться «шальки терезів», на яких виважувалося рішення про утворення нової громади. І якраз у потрібний момент «сказав» своє вагоме «за».
Річ у тім, що Клеванська селищна рада ( ще без статусу ОТГ) подала на конкурс Державного фонду регіонального розвитку проект облаштування інфраструктури «Тунелю кохання»: кількість туристів, що приїздили до «розкрученого» через Інтернет найромантичнішого місця України зростала в геометричній прогресії. І виграла його, отримавши 550 тисяч із Держбюджету. Ще 150 тисяч співфінансування додали із власного. І облаштували біля тунелю паркінг, дитячий майданчик, торговельні ряди.
– На такий сигнал миттєво відреагували приватні інвестори. Отож тут за лічені місяці виріс ресторан та міні-готель їхнім коштом. А тепер – ще й перон-павільйон для закоханих: одружитися на незвичній локації приїздять пари з усього світу, – разом із головою громади наближаємося до неї. – А далі – пішло-поїхало: ось бачите, яка розмаїта й активна вулиця, що веде до нашого тунелю: наче маленький київський Поділ, чи не так? Місцеві підприємці розхоплюють ці площі, наче гарячі пиріжки!
Справді, романтика, за якою їде турист, розкрила таланти місцевих жителів. Чого тільки не зроблять вони власними руками та розумом! Ось найрізноманітніші магніти, ось – магазин «Вишиванка», де є унікальний хенд-мейд. Тож коли представники польської гміни Видміна Вармінсько-Мазурського воєводства, з якою співпрацює громада, запитали, де придбати подарунки, везти до Рівного їх уже не довелося. Гості побачили, як працює туристично-інформаційний офіс, який нещодавно відкрився в Клевані, та є одним із семи, що з’явилися в області: Рівненщина всерйоз ставить на туризм.

На фото: голова Клеванської ОТГ Дмитро Жовтянський (ліворуч) підписує угоду про співпрацю з вуйтом гміни Видміни Радославом Крулем

І туристи з Китаю не дивина

– За місяць наш «Тунель кохання», що входить до ТОП-10 туристичних місць краю, відвідує від 20 до 40 тисяч туристів, – ділиться офіційною статистикою заступник начальника управління культури та туризму облдержадміністрації Ярослава Гаврилова. – Це мандрівники з різних країн, але найчастіше китайці: тож місцеві переорієнтовуються на відповідну кухню та навіть опановують китайську, і я зовсім не жартую. До речі, один із підприємців нещодавно запатентував торговельну марку «Тунель кохання», тобто, люди мислять на перспективу.
Справді, було б дивно, якби така неймовірна локація не стала тим локомотивом, який потягне за собою і туристичний, і економічний розвиток території. У громаді створили комунальне підприємство, яке, окрім благоустрою, надає екскурсійні послуги. Тут вам запропонують два унікальні маршрути – власні розробки небайдужих клеванців: велику і малу княжі корони – про принади малого містечка так цікаво не розповість більше ніхто!
Враження, які отримуєш, побувавши тут, не зрівняти ні з чим. «Тунель» прекрасний будь-якої пори року: влітку пластичне грабове гілля створює очікувану тінь, восени щедро ділиться позолотою, взимку заряджає сніговим натхненням.

Один плюс один дорівнює…три!

– Ми отримали той ефект, при якому один плюс один дорівнює три! – впевнено каже Дмитро Жовтянський.
Подібні оцінки часто чула від керівників громад у польських містечках, коли вивчала їхній досвід реформи самоврядування. От і піймала себе на думці: наш Клевань уже не відрізняється від успішних польських гмін! Вдумайтеся: громада, яка господарює без інфраструктурної субвенції, цього року спрямує до Держбюджету 7,8 мільйона так званої реверсної дотації. Ці кошти відповідно перерозподілять на інші території. Ось така фінансова перлинка України!
До речі, про Польщу. Нещодавно в Клеванській громаді зустрічали учасників міжнародного проекту Ukpol, який втілили разом із партнерами з уже згаданої гміни Видміни, вигравши європейський грант. Пластуни з Клевані таборували на озерах Вармії та Мазур, а до нас приїхали польські харцери. Проект чудово вписався у Всеукраїнський зліт скаутів, який саме проходив на Рівненщині. Й усе це навколо оповитого легендами «Тунелю кохання» – молодість бере своє!

Тепер разом із польськими партнерами розробляють проект, який дасть нове життя 500-літньому замку князів Чарторийських, що є одним із ста чудес України. Споруда перебуває на балансі управління культури облдержадміністрації як об’єкт культурної спадщини, що охороняється державою. Як «охороняється», то вже інше питання: і це, власне, проблема децентралізації – культурна спадщина, що належить усьому народові. У Польщі її вирішують з допомогою грантових ресурсів Євросоюзу. Оскільки ж Україна не входить до його складу, наші громади не можуть подавати прямі пропозиції до євроінституцій. Тому сподівання на «буксир» поляків та транскордонні проекти.

Не зарізати курку із золотими яйцями

– Клевань – селище чи, якщо хочете, містечко, в якому хочеться жити, – каже місцева жителька Натія, яка люб’язно показує мені, що тут у них і як. – Дивіться, скільки в нас магазинів – на кожен смак і гаманець. І роботи для молоді вистачає. Я, приміром, працюю швачкою, шию сумки у приватного підприємця, чоловік виготовляє меблі – навіщо нам той закордон? Мрію хіба що на батьківщині тата в Грузії побувати, вже й кошти майже зібрала.
– А як вам живеться в об’єднаній громаді?
– А в нас хіба громада є? Я й не знала. Але живеться комфортно – це ж головне, правда? – чи то мене чи себе перепитує симпатична Натія.

На фото: ця закохана пара приїхала до Тунелю кохання з нагоди 33-річчя подружнього життя

Подумалося: в успішних країнах люди не знають прізвищ президентів та прем’єрів. Але живуть, як у Бога за пазухою. Так і тут: не кожен бере активну участь у житті громади, – і це природно. Але зміни вже, як бачимо, відчувають усі. Скажімо, в Оржеві збудували дитсадок на 150 місць, якого тут ніколи не було, а для комунального підприємства придбали два сміттєвози. Ось-ось листя й частину побутових відходів перероблятимуть на компости. Реагенти постачатимуть агрокомпанії, з якими Клеванська та сусідня Малолюбашанська громада Костопільського району утворили кластер з органічного землеробства. Отож, у Малолюбашанській громаді вже працюють міні-ферми, звідки постачатимуть органічні добрива на експериментальні поля Клеванського аграрного ліцею. А першими споживачами органічної продукції стануть школярі й дошкільнята обох громад.
Землякам запропонували участь у громадському бюджеті розміром… 600 тисяч – немало! Проекти-переможці обирають жителі громади через пряме голосування: до кінця року їх устигнуть профінансувати (по 50 тисяч на кожен проект) та впровадити. Ще новинка – револьверний фонд. Це кошти, які місцевий бюджет спрямовує на енергомодернізацію для приватних власників під символічних 1,5 відсотка річних: хтось міняє вікна, хтось утеплює будинок. А коли повертає, їх одразу ж віддають іншому. Ось так, за принципом «револьвера», й працюють 100 тисяч гривень із скарбнички громади.
Словом, нове покоління самоврядних менеджерів-управлінців, сформоване за роки незалежності, добре знає, що і як робити, аби їхня мала батьківщина перетворилася на місце, в якому хочеться жити.
От і ведуть доволі чутливу політику щодо бізнесу: зокрема, знизили ставку єдиного податку для підприємців найчисельнішої другої групи – з 20 до 15 відсотків. Тож їхня кількість у громаді за рік зросла до… півтисячі! Дещо знизили й земельний податок, що актуально насамперед для підприємств Оржева. І, нарешті, встановили невисокий туристичний збір – лише 0,2 відсотки від мінімальної зарплати: для мандрівників це зовсім необтяжливо. Натомість місцевий бюджет поповнюється завдяки їх кількості.

Ось що значить не зарізати курку, котра несе золоті яйця.

Це визнали й у експертному середовищі: за підсумками 2018-го Клеванська ОТГ увійшла до десятки найбільш фінансово спроможних в Україні у своїй, другій групі. Оцінювали громади за чотирма показниками: власні доходи на одного мешканця, динаміка надходжень місцевих податків, рівень дотаційності бюджетів та питома вага видатків на утримання апарату правління. Тобто, пріоритети фінансової децентралізації розставлені вірно.
Та зупинятися не збираються: своє завтра бачать у розширенні громади: скажімо, завдяки об’єднанню з Жобринською сільською радою, на території якої знаходиться відомий санаторій «Червона калина». А це, по-перше, нові рекреаційні можливості; по-друге, інфраструктурна субвенція, яка (пригадуєте?) обраховується насамперед від кількості сільських жителів. Зрештою, територіально жобринці розміщені так, що їм, як кажуть, сам Бог велить приєднатися до Клеванської громади: тож тепер м’яч на їхньому полі.
Довідково:
«Тунель кохання» – відрізок залізниці, оточений деревами, що утворюють ідеальну за пропорціями арку завдовжки кілька кілометрів (такий собі тунель). Своєю формою він зобов’язаний поїзду, який регулярно курсує до місцевого заводу і стає «героєм» фотосесій відвідувачів, а надто – закоханих пар. Є повір’я, що тут закохані можуть загадати будь-яке бажання: якщо їхнє кохання справжнє, все здійсниться!

Клеванська ОТГ утворилася 29 жовтня 2017 року, а на прямі міжбюджетні відносини вийшла від початку 2018-го. Тут проживає 11,6 тисяч жителів, територія – 63,5 квадратних кілометрів. Найпотужніші донори місцевого бюджету – Оржівський деревообробний комбінат, де працює 2,5 тисячі фахівців і який експортує продукцію, Клеванське лісове господарство, ТОВ «Колор 7», фірма «Олісма», військова частина, комбікормовий завод, 500 приватних підприємців.

Автор статті: Інна Омелянчук, заслужений журналіст України

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Хитров Олександр

0
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 16-09-2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
RITM.TV
*
*
Реєстрація
*
*
*
Пароль не введено
Генерація паролю